В умовах експлуатації електроустановок питання електробезпеки має велике значення для захисту обслуговуючого персоналу та інших осіб від ураження електричним струмом.
Електроживлення електроустановок забезпечується централізовано від системи, в яку входить сукупність електричних станцій та мереж поєднаних між собою і пов’язаних спільністю режиму в безперервному процесі виробництва, перетворення і розподілу електричної енергії при спільному управління цим режимом.
Електроустановки за умовами електробезпеки поділяються на електроустановки  до 1000 В та електроустановки вище 1000 В.
Щодо небезпеки ураження людей електричним струмом розрізняють:

Електробезпека в процесі експлуатації обслуговування забезпечується системою організаційних та технічних заходів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного електричного струму.
ПАМ'ЯТАЙМО  –  всі трансформа­торні підстанції та лінії електропередавання перебувають в постійній роботі, а отже, приховують в собі смертельну небез­пеку для тих, хто до них наближається на недопустиму від­даль або торкається струмовідних частин.
Там, де присутній електричний Струм - існує смертельна небезпека для життя Людини!
ЩОБ УНИКНУТИ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ НЕОБХІДНО ПАМЯТАТИ!

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ НА ВУЛИЦІ!

Аварія на лінії електропередавання - це порушення нормального ритму життя та здоров'я людей, які в той момент перебувають на вулиці, неподалік від місця пригоди. Ситуація не проста, а небезпечна!
Знайте, що:

Керівництво ВАТ «Тернопільобленерго» звер­тається до батьків та дітей з проханням при користуванні електричною енергією пам'ятати, що переважна більшість нещасних випадків з людьми трапляється при самовільному проникненні у приміщення трансформаторних підстанцій та наближенні до струмопровідних частин на недопустиму віддаль. Найчастіше проникнення відбувається під час крадіжок кольорового металу в трансформаторних підстанціях чи на лініях електропередавання або при обривах проводів, при дитячих іграх поблизу ТП та ПЛ (волейбол, футбол) тощо.
Щоб цього не відбулося, треба переконливо знати, що всі трансформаторні підстанції та лінії електропередавання цілодобово перебувають під напругою, а отже, по них протікає електричний Струм, який є смертельно небезпечним для життя і здоров'я людини.

Також необхідно чітко діяти при виклику швидкої медичної допомоги.
Наприклад так:
«Терміново потрібна допомога. На вулиці (назвати вулицю і конкретне місце) або у селі трапився нещасний випадок. Сказати чітко, що сталося (обрив проводу, пожежа, авто­мобільна аварія тощо). Постраждала людина (стать, приблизно вік, вид травми). Запишіть, будь ласка, адресу (вулицю, номер будинку, квартири потерпілого)».
І обов'язково переконайтесь в тому, що вас зрозуміли правильно.

УВАГА!!!
Куди телефонувати при виявленні надзвичайної ситуації?
Кол-центр ВАТ «Тернопільобленерго»  – 0 800 50 90 40 (цілодобово, безкоштовно)
Інформаційно-консультативний центр ВАТ «Тернопільобленерго»  – 23-96-20
Швидка медична допомога – 103
Служба порятунку – 101
Поліція – 102

Як діяти при звільненні потерпілого від дії електричного струму?
При ураженні електричним струмом необхідно якомога швидше звільнити потерпілого від струмопровідних частин обладнання.
Дотик до струмопровідних частин (мережі під напругою) у більшості випадків призводить до судом м’язів, тобто людина самостійно не в змозі відірватися від провідника. Тому необхідно швидко відключити ту частину електрообладнання, до якої доторкається людина.
Будь-яке зволікання при наданні допомоги, а також невміння того, хто допомагає, надати кваліфіковану допомогу, призводить до загибелі людини, яка знаходиться під дією струму.
При звільненні потерпілих від струмопровідних частин або проводу в електроустановках напругою до 1000 В відключають струм, використовуючи сухий одяг, палицю, дошку, шапку, сухі рукавиці, рукав одягу, діелектричні рукавиці. Провідники перерізають інструментом з ізольованими ручками, перерубують сокирою з дерев’яним сухим топорищем. Потерпілого можна також відтягнути від струмопровідних частин за одяг, уникаючи дотику до навколишніх металевих предметів та до відкритих частин тіла потерпілого. Відтягуючи потерпілого за ноги, не можна торкатися його взуття, оскільки воно може бути сирим і стає провідником електричного струму. Той, хто надає допомогу, повинен одягнути діелектричні рукавиці або обмотати їх шарфом, натягнути на них рукав піджака або пальта. Можна також ізолювати себе, ставши на гумовий килимок, суху дошку тощо (рис. 1).
Рисунок 1 – Звільнення потерплого від дії електричного струму здійснюються шляхом:
а – відключенням електроустановки;
б – відкиданням проводу сухою дошкою, рейкою;
в – перерубуванням дротів;
г – відтягуванням за сухий одяг;
д – відтягуванням в рукавицях.

 

 

 

 

 

 

При звільненні потерпілих в електроустановках з напругою понад 1000В слід користуватися діелектричними рукавицями і взути діелектричні боти; діяти ізолюючою штангою або ізолюючими кліщами (рис. 2). Якщо є можливість, то вимкнути електроустановку. Можна замкнути або заземлити провідники (замкнути дроти накоротко, накинувши на них попередньо заземлений провід).

Рисунок – 2.  Звільнення потерпілого від дії струму в електроустановках напругою понад 1000 В ізолюючою штангою

 

 

 

 

 

 

 
Якщо провід торкається землі, то необхідно пам’ятати про небезпеку крокової напруги. Тому після звільнення потерпілого від струмопровідних частин слід винести його з небезпечної зони.
Без засобів захисту пересуватися в зоні розтікання струму по землі слід не відриваючи ноги одна від одної (рис. 3).

Рисунок 3 – Пересування в зоні розтікання електричного струму:
а – напрям пересування; б – положення ніг при пересуванні.

 

Виділяють три стани людського організму внаслідок дії електроструму:
I стан – потерпілий при свідомості. Слід забезпечити повний спокій, 2-3 годинне спостереження, виклик лікаря.
II стан – потерпілий непритомний, але дихає. Людину покласти горизонтально, розстебнути комір і пасок, дати нюхати нашатирний спирт, викликати лікаря.
III стан – потерпілий не дихає або дихає з перервами, уривчасто, як вмираючий. Роблять штучне дихання і непрямий масаж серця.

 

 

 

 

Як надати домедичну допомогу постраждалим при раптовій зупинці серця?
Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при раптовій зупинці серця не медичними працівниками:
1) перед наданням допомоги переконатися у відсутності небезпеки;
2) визначити наявність свідомості - обережно потрясти постраждалого за плече та голосно звернутися до нього, наприклад «З Вами все гаразд? Як Ви себе почуваєте?»;
3) якщо постраждалий реагує:
а) якщо постраждалому нічого не загрожує, залишити його в попередньому положенні;
б) з’ясувати характер події, що сталася;
в) викликати бригаду екстреної медичної допомоги;
г) повідомити диспетчеру інформацію про постраждалого відповідно до його запитань та виконати його вказівки;
ґ) забезпечити нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
4) якщо постраждалий не реагує:
а) звернутися до осіб, які поряд, за допомогою;
б) якщо постраждалий лежить на животі, повернути його на спину та відновити прохідність дихальних шляхів. Якщо механізмом травми було падіння з висоти, вважати, що у постраждалого є травма в шийному відділі хребта;
в) відновити прохідність дихальних шляхів, визначити наявність дихання за допомогою прийому: «чути, бачити, відчувати». Наявність дихання визначати протягом 10 секунд. Якщо виникли сумніви, що є дихання, вважати, що дихання відсутнє;
5) якщо постраждалий дихає, при відсутності свідомості:
а) перемістити постраждалого в стабільне положення;
б) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
в) забезпечити нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
6) якщо дихання відсутнє:
а) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
б) розпочати проведення серцево-легеневої реанімації:
виконати 30 натискань на грудну клітку глибиною не менше 5 см (не більше 6 см), з частотою 100 натискань (не більше 120) за хвилину;
виконати 2 вдихи з використанням маски-клапану, дихальної маски тощо. Виконання двох вдихів повинно тривати не більше 5 секунд. При відсутності захисних засобів можна не виконувати штучне дихання, а проводити тільки натискання на грудну клітку.;
після двох вдихів продовжити натискання на грудну клітку відповідно до наведеної схеми у цьому підпункті;
7) змінювати особу, що проводить натиснення на грудну клітку, кожні 2 хвилини;
Проведення серцево-легеневої реанімації слід здійснювати до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги. При відновленні у постраждалого дихання чи рухової активності реанімаційні дії припиняються.
Ніколи не слід відмовлятися від допомоги потерпілому і вважати його мертвим із-за відсутності дихання, серцебиття та інших ознак життя.
Відомо багато випадків, коли людина, уражена струмом, знаходилась в стані клінічної смерті, після вжитих заходів одужувала і поверталася до праці. Тож при наданні допомоги потерпілому важлива кожна секунда.