Електробезпека

В умовах експлуатації електроустановок питання електробезпеки має велике значення для захисту обслуговуючого персоналу та інших осіб від ураження електричним струмом.
Електроживлення електроустановок забезпечується централізовано від системи, в яку входить сукупність електричних станцій та мереж поєднаних між собою і пов’язаних спільністю режиму в безперервному процесі виробництва, перетворення і розподілу електричної енергії при спільному управління цим режимом.
Електроустановки за умовами електробезпеки поділяються на електроустановки  до 1000 В та електроустановки вище 1000 В.
Щодо небезпеки ураження людей електричним струмом розрізняють:

  • приміщення без підвищеної небезпеки, в яких відсутні умови, що створюють підвищену або особливу небезпеку;
  • приміщення з підвищеною небезпекою, що характеризуються наявністю в них однієї з умов, що створює підвищену небезпеку:
  • вологості або струмопровідного пилу (вологість більше ніж 60%, але не перевищує 75%);
  • струмопровідної підлоги (металева, земляна, залізобетонна, цегляна тощо);
  • високої температури (перевищує постійно або періодично один раз на добу +35 °C)
  • можливість одночасного дотику людини до металоконструкцій будівель, технологічних апаратів, механізмів, які мають з’єднання з землею з одного боку, і до металевих корпусів електроустаткування з іншого.
  • Особливо небезпечні, що характеризуються однією умов, що створює особливу небезпеку:
  • особливої вологості (вологість наближена до 100%, все що є в приміщенні вкрите вологою;
  • хімічно-активного або органічного середовища;
  • одночасно двох або більше умов підвищеної небезпеки.

Електробезпека в процесі експлуатації обслуговування забезпечується системою організаційних та технічних заходів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного електричного струму.
ПАМ'ЯТАЙМО  –  всі трансформа­торні підстанції та лінії електропередавання перебувають в постійній роботі, а отже, приховують в собі смертельну небез­пеку для тих, хто до них наближається на недопустиму від­даль або торкається струмовідних частин.
Там, де присутній електричний Струм - існує смертельна небезпека для життя Людини!
ЩОБ УНИКНУТИ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ НЕОБХІДНО ПАМЯТАТИ!

  • Не ставте на телевізор чи поблизу комп'ютера вази з квітами, чашку з чаєм чи кавою, склянку з водою.
  • Щоб витягти вилку з розетки не потрібно тягнути за шнур. Також необхідно стежити за справністю ізоляції мережевого шнура, тому що будь-який дотик до оголеного проводу може призвести до електротравми.
  • Не допускайте потрапляння води на електроприлади, особливо якщо вони під'єднані до мережі. Якщо вилка шнура виявилася мокрою - не вмикайте її в розетку, а ретельно витріть. Інакше може статися коротке замикання, прилад вийде з ладу, а вас уразить Струмом.
  • Через часті згинання мережевим шнуром побутових електроприладів, з часом, можливий надлом або обрив струмоведучих жил, що веде до іскріння, нагрівання і, можливо, займання ізоляції проводу. Найчастіше всього таке пошкодження виникає в місці кріплення шнура до вилки.
  • Не можна доторкатися до електроприладів мокрими руками а також залишати їх на мокрій поверхні.
  • Заборонено користуватись електроприладами з пошкодженою ізоляцією проводів.
  • Ремонт електричних приладів повинен виконувати тільки кваліфікований спеціаліст. Знявши кожух електроприладу, ви вже піддаєте себе смертельній небезпеці, тому що в багатьох пристроях навіть після їх відключення від мережі деякий час зберігається електричний заряд на конденсаторах, а за наявності в приладах високовольтних елементів (наприклад, електронно-променева трубка в телевізорах, комп'ютерних моніторах) отримати електричний удар можна, лише наблизивши руку на небезпечну відстань до такої ділянки схеми.
  • Не використовуйте електроприлади у ванні або під душем - волога шкіра і заземлюючі особливості ванни реальна загроза нещасного випадку у разі падіння приладу у воду або пошкодження його ізоляції. Також не користуйтеся електроприладами з живленням від електромережі на вулиці під час дощу, снігопаду або туману.
  • Заміна заводських запобіжників, навіть тимчасово, "жучками" може бути причиною нещасного випадку або пожежі. В домашній електромережі бувають іноді приховані дефекти. Наприклад, не дивлячись на те, що в квартирі відключені всі прилади і вимкнене освітлення, лічильник продовжує реєструвати проходження струму. Це свідчить про те, що в квартирній мережі пошкоджена ізоляція.
  • Не залишайте електроприлади включеними без нагляду, які можуть функціонувати в так званому «черговому режимі», практично не споживаючи електроенергії, але залишаючись підключеними до мережі для виконання деяких своїх функцій (телевізори, музичні центри, комп'ютери тощо). Подивіться в керівництво по експлуатації. Як правило, не дозволяється залишати прилад у черговому режимі більше ніж на 1-2 доби.
  • Зверніть увагу на обов'язкову наявність заземлення корпусів електроприладів. Можна також встановити пристрій захисного відключення (ПЗВ) - це спеціальний автомат, який відключає подачу електроструму у разі зниження опору ізоляції та дотику людини до струмовідних частин, які знаходяться під напругою.
  • Вентиляційні отвори електроприладів - зона підвищеної уваги. Не допускайте попадання через них рідин або металевих предметів всередину приладу. Для цього ніколи не ставте на телевізор, монітор, програвач вази з квітами, не дозволяйте дітям кидати всередину корпусу через вентиляційні отвори сторонні предмети, не кладіть на поверхню електроприладів дрібні металеві речі (скріпки, шпильки, ключі і т.п.). У той же час не можна закривати вентиляційні отвори, щоб уникнути займання приладу.
  • При користуванні переносними світильниками, електроінструментом або електроприводом швейної машини не слід одночасно торкатися електроприладу та батарей опалення, водопровідних труб і інших заземлених металоконструкцій, тому що при пошкодженні ізоляції електроприладу через тіло людини пройде небезпечний для життя електричний Струм.
  • Роз'яснюйте дітям правила користування електроприладами, для маленьких дітей обмежте можливість небажаного контакту з електрикою: закрийте контакти розетки спеціальними заглушками, не залишайте в розетці вилку шнура живлення, навіть якщо електроприлад вимкнено.

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ НА ВУЛИЦІ!

  • Повітряні лінії електропередавання змонтовані просто неба. А тому можуть у будь-яку хвилину бути пошкоджені вітром, наїздом транспорту, м'ячем, падінням дерев тощо.
  • Не можна вилізати на дахи будинків, де є електричні проводи, підніматися на опори ліній електропередавання, розводити вогнища під електролініями, закидати на проводи проволоку та інші предмети, торкатись до спусків заземлення опор.
  • Переїзди під проводами  діючої  повітряної лінії необхідно здійснювати в місцях найменшого провисання проводів (ближче до опори).
  • Забороняється проїзд під проводами повітряних ліній електропередавання машин, механізмів загальною висотою з вантажем або без нього від поверхні дороги понад 4,5 метра.
  • Заборонено проводити земляні роботи в охоронних зонах кабельних ліній.
  • Заборонено самостійне зрізання гілок та дерев, які  під час падіння можуть спричинити обриви проводів повітряних ліній.

Аварія на лінії електропередавання - це порушення нормального ритму життя та здоров'я людей, які в той момент перебувають на вулиці, неподалік від місця пригоди. Ситуація не проста, а небезпечна!
Знайте, що:

  • Смертельно небезпечно не лишень торкатися, але й підходи­ти ближче, аніж на 8 метрів до обірваного проводу повітряної лінії, який лежить на землі чи звисає з опори! Необхідно негайно повідомити про це ВАТ «Тернопільобленерго за номером телефону 0 800 50 90 40, виставити охорону чи огорожу, щоб ніхто з людей не потрапив під небезпечну для організму дію електричного стуму.
  • Якщо Ви випадково опинилися в такій небезпечній зоні дії «Крокової напруги», то знайте, що не маючи засобів захисту (наприклад, гумового взуття), необхідно виходити з цієї зони повільно, пересуваючи ступні ніг по землі так, щоб вони не відривалися одна від одної.
  • Організовувати ігри з волейболу та футболу поблизу чи під повітряними лініями електропередавання є дуже небезпечно!
  • Заборонено рибалити, запускати повітряних зміїв, розпалювати вогнища, вилазити на дерева поблизу повітряних ліній електропередачі та електрообладнання, діставати будь-які предмети, що застрягли між проводами.

Керівництво ВАТ «Тернопільобленерго» звер­тається до батьків та дітей з проханням при користуванні електричною енергією пам'ятати, що переважна більшість нещасних випадків з людьми трапляється при самовільному проникненні у приміщення трансформаторних підстанцій та наближенні до струмопровідних частин на недопустиму віддаль. Найчастіше проникнення відбувається під час крадіжок кольорового металу в трансформаторних підстанціях чи на лініях електропередавання або при обривах проводів, при дитячих іграх поблизу ТП та ПЛ (волейбол, футбол) тощо.
Щоб цього не відбулося, треба переконливо знати, що всі трансформаторні підстанції та лінії електропередавання цілодобово перебувають під напругою, а отже, по них протікає електричний Струм, який є смертельно небезпечним для життя і здоров'я людини.

Також необхідно чітко діяти при виклику швидкої медичної допомоги.
Наприклад так:
«Терміново потрібна допомога. На вулиці (назвати вулицю і конкретне місце) або у селі трапився нещасний випадок. Сказати чітко, що сталося (обрив проводу, пожежа, авто­мобільна аварія тощо). Постраждала людина (стать, приблизно вік, вид травми). Запишіть, будь ласка, адресу (вулицю, номер будинку, квартири потерпілого)».
І обов'язково переконайтесь в тому, що вас зрозуміли правильно.

УВАГА!!!
Куди телефонувати при виявленні надзвичайної ситуації?
Кол-центр ВАТ «Тернопільобленерго»  – 0 800 50 90 40 (цілодобово, безкоштовно)
Інформаційно-консультативний центр ВАТ «Тернопільобленерго»  – 23-96-20
Швидка медична допомога – 103
Служба порятунку – 101
Поліція – 102

Як діяти при звільненні потерпілого від дії електричного струму?
При ураженні електричним струмом необхідно якомога швидше звільнити потерпілого від струмопровідних частин обладнання.
Дотик до струмопровідних частин (мережі під напругою) у більшості випадків призводить до судом м’язів, тобто людина самостійно не в змозі відірватися від провідника. Тому необхідно швидко відключити ту частину електрообладнання, до якої доторкається людина.
Будь-яке зволікання при наданні допомоги, а також невміння того, хто допомагає, надати кваліфіковану допомогу, призводить до загибелі людини, яка знаходиться під дією струму.
При звільненні потерпілих від струмопровідних частин або проводу в електроустановках напругою до 1000 В відключають струм, використовуючи сухий одяг, палицю, дошку, шапку, сухі рукавиці, рукав одягу, діелектричні рукавиці. Провідники перерізають інструментом з ізольованими ручками, перерубують сокирою з дерев’яним сухим топорищем. Потерпілого можна також відтягнути від струмопровідних частин за одяг, уникаючи дотику до навколишніх металевих предметів та до відкритих частин тіла потерпілого. Відтягуючи потерпілого за ноги, не можна торкатися його взуття, оскільки воно може бути сирим і стає провідником електричного струму. Той, хто надає допомогу, повинен одягнути діелектричні рукавиці або обмотати їх шарфом, натягнути на них рукав піджака або пальта. Можна також ізолювати себе, ставши на гумовий килимок, суху дошку тощо (рис. 1).
Рисунок 1 – Звільнення потерплого від дії електричного струму здійснюються шляхом:
а – відключенням електроустановки;
б – відкиданням проводу сухою дошкою, рейкою;
в – перерубуванням дротів;
г – відтягуванням за сухий одяг;
д – відтягуванням в рукавицях.

 

 

 

 

 

 

При звільненні потерпілих в електроустановках з напругою понад 1000В слід користуватися діелектричними рукавицями і взути діелектричні боти; діяти ізолюючою штангою або ізолюючими кліщами (рис. 2). Якщо є можливість, то вимкнути електроустановку. Можна замкнути або заземлити провідники (замкнути дроти накоротко, накинувши на них попередньо заземлений провід).

Рисунок – 2.  Звільнення потерпілого від дії струму в електроустановках напругою понад 1000 В ізолюючою штангою

 

 

 

 

 

 

 
Якщо провід торкається землі, то необхідно пам’ятати про небезпеку крокової напруги. Тому після звільнення потерпілого від струмопровідних частин слід винести його з небезпечної зони.
Без засобів захисту пересуватися в зоні розтікання струму по землі слід не відриваючи ноги одна від одної (рис. 3).

Рисунок 3 – Пересування в зоні розтікання електричного струму:
а – напрям пересування; б – положення ніг при пересуванні.

 

Виділяють три стани людського організму внаслідок дії електроструму:
I стан – потерпілий при свідомості. Слід забезпечити повний спокій, 2-3 годинне спостереження, виклик лікаря.
II стан – потерпілий непритомний, але дихає. Людину покласти горизонтально, розстебнути комір і пасок, дати нюхати нашатирний спирт, викликати лікаря.
III стан – потерпілий не дихає або дихає з перервами, уривчасто, як вмираючий. Роблять штучне дихання і непрямий масаж серця.

 

 

 

 

Як надати домедичну допомогу постраждалим при раптовій зупинці серця?
Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при раптовій зупинці серця не медичними працівниками:
1) перед наданням допомоги переконатися у відсутності небезпеки;
2) визначити наявність свідомості - обережно потрясти постраждалого за плече та голосно звернутися до нього, наприклад «З Вами все гаразд? Як Ви себе почуваєте?»;
3) якщо постраждалий реагує:
а) якщо постраждалому нічого не загрожує, залишити його в попередньому положенні;
б) з’ясувати характер події, що сталася;
в) викликати бригаду екстреної медичної допомоги;
г) повідомити диспетчеру інформацію про постраждалого відповідно до його запитань та виконати його вказівки;
ґ) забезпечити нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
4) якщо постраждалий не реагує:
а) звернутися до осіб, які поряд, за допомогою;
б) якщо постраждалий лежить на животі, повернути його на спину та відновити прохідність дихальних шляхів. Якщо механізмом травми було падіння з висоти, вважати, що у постраждалого є травма в шийному відділі хребта;
в) відновити прохідність дихальних шляхів, визначити наявність дихання за допомогою прийому: «чути, бачити, відчувати». Наявність дихання визначати протягом 10 секунд. Якщо виникли сумніви, що є дихання, вважати, що дихання відсутнє;
5) якщо постраждалий дихає, при відсутності свідомості:
а) перемістити постраждалого в стабільне положення;
б) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
в) забезпечити нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
6) якщо дихання відсутнє:
а) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
б) розпочати проведення серцево-легеневої реанімації:
виконати 30 натискань на грудну клітку глибиною не менше 5 см (не більше 6 см), з частотою 100 натискань (не більше 120) за хвилину;
виконати 2 вдихи з використанням маски-клапану, дихальної маски тощо. Виконання двох вдихів повинно тривати не більше 5 секунд. При відсутності захисних засобів можна не виконувати штучне дихання, а проводити тільки натискання на грудну клітку.;
після двох вдихів продовжити натискання на грудну клітку відповідно до наведеної схеми у цьому підпункті;
7) змінювати особу, що проводить натиснення на грудну клітку, кожні 2 хвилини;
Проведення серцево-легеневої реанімації слід здійснювати до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги. При відновленні у постраждалого дихання чи рухової активності реанімаційні дії припиняються.
Ніколи не слід відмовлятися від допомоги потерпілому і вважати його мертвим із-за відсутності дихання, серцебиття та інших ознак життя.
Відомо багато випадків, коли людина, уражена струмом, знаходилась в стані клінічної смерті, після вжитих заходів одужувала і поверталася до праці. Тож при наданні допомоги потерпілому важлива кожна секунда.


Офіційний веб-сайт Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

Офіційний веб-сайт Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг